Людство розвивається, освоює нові простори, але проходить приблизно 20 років і все… Настає мрига. Тобто апокаліпсис. Шанс вижити є — там, де є багато людей, з'являється Брама. Якщо встигнеш пройти через них — ти врятований. Якщо ні — вижити під час мриги неможливо.

Час чергової мриги наближується. Коли і де відкриються ворота — точно не знає ніхто. Боротьба за існування починається…

«Печера» належить до найсильніших творів Марини і Сергія Дяченків. За жанровими ознаками це міська фентезі, по суті - розумна і тривожна притча про людську природу, перед якою однаково безпорадні і високе мистецтво, і освічена влада.
Жителі цього міста, цілком схожого на наші міста, існують в двох вимірах. Вдень вони живуть повсякденним життям, але без жорстокості та агресії; вночі, уві сні, вони є в Світ Печери, і кожен з них живе звіром, хижаком або жертвою, сильним або слабким ... Чи можна випустити людського звіра з темної печери? І головне, чи потрібно ?!
Світ Печери - чудовий світ! Світ без вбивств, без насильства, без страху, світ, де не потрібно замикати на ніч двері. Ось тільки ... засинаючи, ніхто не знає, чи прокинеться він вранці.

Видання розпочинається останнім розділом «Нещоденного щоден­ника» із «Записок сучасника й учасника. Щоденники. 1995—1999, 2003—2005», присвяченого подіям 2006 року в Україні, очивидцями яких був автор. У щоденникових записах «Мандрівки до Аберфайлю» Прозаїк передбачив точну дату народного зриву й ганебний кінець Януковича. У книзі «На велелюдних перехрестях» письменник колоритно змалював свій шлях у велику літературу, хресну літературну матір — Нанашку І. Вільде і письменників старшого покоління, цікаво охарактеризував новаторство шістдесятників. Іваничук також розповідає про свою бібліотеку як про близьку і рідну душу. Раритетні й звичайні видання тісно переплелися з цікавими історіями про українських письменників, перекладачів старшої та молодшої генерацій.

Видання «Записки сучасника й учасника. Щоденники. 1995—1999, 2003—2005» містить книги: «На марґінесі» та «Нещоденний щоденник». Перша книга щоденників складається з п'яти зшитків, у яких письменник звернувся до своїх нереалізованих раніше задумів, вмістив відповіді на запитання журналістів. Вона стала орга­ніч­ним доповненням до видання «Дороги вольні і невольні. Щоден­ники. 1991—1994», об'єднана з ними єдністю публіцистичної й художньої думки. У другій книзі автор як споглядач та учасник описує знакові події політичного й літературного життя України протя­гом 2003—2005 років. Зокрема, він художньо осмислює буремні дні Помаранчевої революції, показуючи, як упродовж кількох тижнів руйнуються усталені поняття, трансформуються моральні закони, змінюються люди.

«Жарінь» (1964) - заключна книга трилогії «Край битого шляху» (1962) - розповідає про долю ровесників автора, про їхні пошуки вірного шляху боротьби зі злом, про ті круті дороги, що ними йшла в буремні воєнні роки галицька молодь до пізнання істини, а також про складний процес сприйняття радянського ладу галицькими селянами. Також до видання увійшла повість Р. Іваничука «Зупинись, подорожній!», яка була задумана як епілог до трилогії «Край битого шляху».

Роман «Черлене вино» (1976), що увійшов до VI тому зібрання творів Р. Іваничука, відтворює події першої половини XV століття — героїчну оборону останньої твердині Галицько-Волинського князівства — Олеського замку, маленького острівця народної волі. Через образи сміливого ратоборця Івашка Рогатинського, скомороха Арсена, гончаря Микити автор змальовує запеклу боротьбу підневільного люду, що кинув виклик можновладній шляхті.

«Олена вершниця зі списом» — один з останніх романів-есеїв Ва­лентина Чемериса (1936—2016) про українську шляхтянку, не­зрів­нянну княгиню Глинську, яка волею долі у вісімнадцять років стала дружиною великого князя московського Василя III та матір'ю майбутнього царя Івана Грозного. Але прославилася ця перша жін­ка-пра­вителька Московської Pycі насамперед тим, що здійснила грошову реформу, розпочавши карбувати нові металеві гроші із зображенням вершника зі списом, прозваних копійками. Саме такою, вершницею зі списом, Олена Глинська й увійшла в історію. А ще це розповідь про її таємне кохання до князя Івана, за яке Олені доведеться розплатиться власним життям...

«Рогнеда» – роман-сказання про вродливу та гордовиту полоцьку княжну. Все, здавалося б, обіцяло їй любов, обожнювання і щастя. Але ці надії рухнули водномить, коли красуня Рогнеда опинилася в потоці бурхливих подій та суперництва двох рідних братів – Ярополка і Володимира Святославичів, коли виклично-гордо відмовила Володимиру, ще й назвала його зневажливо «сином рабині». Таких образ Володимир не прощав нікому…

Роман «Ваші пальці пахнуть ладаном» розповідає про драматичну долю та коротке життя знаменитої «королеви екрана» епохи німого кіно — Віри Холодної, а також про легендарного «короля шансоньє», артиста-виконавця своїх пісень, композитора, поета Олександра Вертинського. Обоє — знакові постаті свого часу. Їхні долі на зламі епох, війн і революцій химерно переплелися, вона стала його Музою, великим коханням — на все життя. Відлуння цього почуття у його віршах-піснях і сьогодні викликає незмінний інтерес. Як і барвисте богемне тло неординарних і колоритних постатей Срібного віку: Ахматової, Цвєтаєвої, юного футуриста Маяковського... Усі вони, так чи інакше, були причетні до життя і доль наших героїв.

  Письменник залучив багатющий фактографічний матеріал, мемуари, спогади людей, що знали Віру Холодну та Олександра Вертинського. Читачеві буде також цікавий погляд автора на ці далекі події — з проекцією у сьогодення.